Стягнення відшкодування з винуватця ДТП

дтп деньги

Для забезпечення права потерпілого в дорожньо-транспортній пригоді на відшкодування понесених в результаті такої пригоди збитків здійснюється страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Беручи до уваги, що в останні роки на ринку страхування намітилась негативна тенденція до банкрутства страхових компаній або ж затримок у виплатах страхових відшкодувань, дедалі актуальнішим постає питання можливості отримання відшкодування заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди збитків безпосередньо від винуватця такої пригоди.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, яким визначаються підстави та регулюється порядок відшкодування заподіяних збитків можна констатувати відсутність норми, яка б передбачала б, що у разі здійснення страхування будь-якого роду відповідальності, відшкодування такої шкоди здійснюється виключно страховими компаніями, шляхом виплати страхових відшкодувань, або ж яка забороняла б стягувати з винуватця дорожньо-транспортної пригоди компенсацію заподіяних збитків, якщо його відповідальність застрахована. У зв’язку з відсутністю такої норми, керуючись одним з найбільш відомих правових принципів «дозволено все, що прямо не заборонено законом» вбачається, що на сьогодні потерпілий наділений правом вибирати, до кого саме звертатись за відшкодуванням понесених збитків, безпосередньо до винуватця, чи до страхової компанії (у разі, якщо будь-якого роду відповідальність винуватця була застрахована).

У зв’язку з цим можна дійти висновку, що страхування будь-якого роду відповідальності не звільняє страхувальника (винуватця заподіяних збитків) від обов’язку відшкодувати заподіяні збитки. Більше того, якщо страхова компанія здійснила виплату страхового відшкодування, проте потерпілий вважає, що страхової виплати недостатньо для відшкодування заподіяних збитків (що документально підтверджується) страхувальник зобов’язаний відшкодувати збитки, в межах різниці між сумою виплаченого страхового відшкодування та розміром реальних збитків заподіяних винуватцем.

Щодо перспективи звернення до суду з вимогою стягнути завдані в результаті дорожньо-транспортної пригоди збитки безпосередньо з винуватця такої пригоди, Верховним Судом України розглядаючи подібні справи було зроблено такий висновок: «З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов’язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов’язанні.

Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов’язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав. При цьому суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред’явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.»

З огляду на відповідну позицію Верховного Суду України вбачається, що можливість стягнення відшкодування заподіяних збитків в судовому порядку є досить перспективною.

Проте потерпілому, який вирішив звернутись до винуватця для стягнення компенсації за завдані збитки варто враховувати деякі особливості такого стягнення. Так процедура отримання компенсації за завданні збитки може затягнутись на невизначений строк, або від винуватця взагалі не вдасться отримати таку компенсацію або ж отримати компенсацію проте не в повному розмірі через незадовільний майновий або фінансовий стан винуватця. При отриманні відшкодування за завданні збитки від страхової компанії, за умови «відмінного фінансового здоров’я» такої страхової компанії, згадуваних недоліків отримання відшкодування від винуватця можна уникнути, оскільки для отримання сум невиплаченого страхового відшкодування можна звернути стягнення не лише на грошові кошти страхової а й на майнові активи страховика.  А тому враховуючи це слід зазначити, що звертатись безпосередньо до винуватця заподіяних збитків для отримання компенсації за завдані збитки доречно лише в таких випадках:

  1. Страхова компанія, в якій застрахована відповідальність винуватця визнана банкрутом.
  2. Страхова компанія є досить проблемною (високий ризик затримки у виплаті, відмові у виплаті відшкодування, занижених розрахунків завданих збитків тощо).
  3. Було пропущено строки пред’явлення до страхової компанії заяви на отримання страхового відшкодування.

Безумовно все це підриває довіру до страхування, як способу захисту своїх прав та законних інтересів, оскільки у потенційного страхувальника виникає цілком закономірне питання: навіщо страхувати свою відповідальність, нести певні зобов’язання, а в кінцевому результаті все одно самостійно компенсувати збитки. А тому задля уникнення подібних ситуацій, до страхування своєї відповідальності варто підходити досить відповідально. Саме тому при страхуванні цивільної відповідальності вибір страхової компанії варто довірити спеціалістами, які оцінивши наявні відомості щодо страхових компаній порекомендують ту страхову компанію, яка не підведе Вас у найбільш відповідальний момент.

Замовити дзвінок
Задати питання online