Врахування фізичного зносу авто при розрахунку вартості ремонту

Врахування фізичного зносу авто

Хто стикався з питанням отримання страхового відшкодування за шкоду заподіяну автомобілю звертав увагу на те, що досить часто реальна вартість відновлювального ремонту пошкодженого авто та сума отриманого страхового відшкодування досить сильно різняться. А пов’язано це в першу чергу с тим, що при розрахунку вартості деталей, які потрібно замінити в ході відновлювального ремонту, застосовувався коефіцієнт фізичного зносу (надалі – Коефіцієнт).

Визначення поняття «фізичний знос» наведено в Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (надалі – Методика). Так згідно з п.1.6. Методики під поняттям «фізичний знос» розуміють втрату вартості колісного транспортного засобу (тобто автомобіля), його складників, яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей колісних транспортних засобів, його складників, порівняно з вартістю нового подібного колісного транспортного засобу або його складників.

Якщо мова йде про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (надалі – ОСАЦВ), то необхідність застосування такого Коефіцієнту передбачено статтею 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі – Закону про ОСАЦВ). Якщо говорити про добровільне страхування авто (надалі – КАСКО), то в деяких договорах може бути не передбачено застосування такого Коефіцієнту при розрахунку вартості відновлювального ремонту, а в інших навпаки.

Це обумовлено тим, що по-перше, Законом України «Про страхування» не передбачено обов’язку страхових компаній при розрахунку розміру страхового відшкодування застосовувати Коефіцієнт щодо вартості пошкоджених деталей, які підлягають заміні. Такої саме норми не передбачено і Цивільним кодексом України. По-друге, в договорі КАСКО може бути передбачено, що розмір страхового відшкодування може визначатись не лише на підставі Методики, а й, наприклад, на підставі калькуляцій самої страхової компанії, де відповідно при розрахунку страхова компанія може не застосовувати Коефіцієнт. По-третє, страхові компанії застосовують положення Методики (якою і передбачено у визначених випадках застосування коефіцієнту фізичного зносу) у випадках визначення розміру страхового відшкодування на підставі висновку експерта.

Все це дає можливість страховим компаніями при страхуванні по КАСКО передбачати можливість застосування або ж незастосування Коефіцієнта.

Коефіцієнт авто може мати різні показники, а у деяких випадках навіть дорівнювати нулю. Методикою визначено, що Коефіцієнт авто, його складників (надалі – авто/автомобіль) може дорівнювати нулю у випадках:

  • строк експлуатації авто виробництва країн СНД не перевищує 5 років;
  • строк експлуатації інших легкових авто не перевищує 7 років;
  • строк експлуатації вантажних авто, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД не перевищує 3 роки;
  • строк експлуатації інших вантажних авто, причепів, напівпричепів та автобусів не перевищує 4 роки.

Проте, як відомо з кожного правила існують виключення. В даному випадку виключення також мають місце. Так, незважаючи на те, що Ваш автомобіль експлуатувався менший строк ніж зазначено вище, проте щодо Вашого авто може бути застосовано певний Коефіцієнт у випадку:

  • Ваше авто використовується в інтенсивному режимі (застосування даного виключення можливе лише у разі, якщо пробіг Вашого авто буде щонайменше вдвічі більший за нормативний);
  • щодо складових частин Вашого авто здійснювався відновлювальний ремонт, або ж вони мають пошкодження у вигляді деформації або корозії;
  • Ваш автомобіль використовувався в якості таксі.

Поняття «вартість відновлювального ремонту» включає в себе дві складові частини, а саме вартість деталей, які будуть замінені в ході відновлювального ремонту та вартість самих ремонтних робіт.

Досить важливим є те, що Коефіцієнт застосовується виключно до вартості пошкоджених деталей та які підлягають заміні. А тому, слід звертати увагу на вартість чого саме страховою компанією було нараховано Коефіцієнт. Якщо страхова нарахувала Коефіцієнт на всю вартість відновлювального ремонту, то це перша із підстав оскарження дій страхової компанії.

Як зазначалось вище, Коефіцієнт застосовується виключно до пошкоджених частин автомобіля, та які підлягають заміні. Тут також слід бути уважним. Наприклад, після дорожньо-транспортної пригоди (надалі – ДТП) у Вас пошкоджений капот автомобіля. При цьому у нас мається певна деформація кришки багажника автомобіля. Страхова компанія при огляді авто виявляє цю вм’ятину та застосовує Коефіцієнт щодо вартості капоту, який підлягає заміні. Такі дії страхової компанії також є підставою для їх оскарження, оскільки, буде відбуватись заміна лише капота, та саме щодо вартості капота має бути застосовано коефіцієнт фізичного зносу, а про багажник мови взагалі не було.

Як раніше зазначалось у разі коли мова йде про страхування по КАСКО, то страхові компанії інколи можуть і не застосовувати Коефіцієнт, хоча такий знос мав бути застосований. Згідно з законодавством, при страхуванні, до страховика після виплати страхового відшкодування переходить право вимоги щодо особи – винуватця заподіяння шкоди. А тому, якщо Ви є винуватцем ДТП, та страхова компанія потерпілого розрахувала та виплатила потерпілому страхове відшкодування без врахування фізичного зносу, хоча такий знос мав бути застосований, то страхова компанія звернеться до Вас з регресом саме на цю суму.

Хоча здійснення страховою компанією страхового відшкодування своєму клієнту у вказаному розмірі і не суперечить законодавству, про те, звернення до винуватця ДТП з регресною вимогою на таку суму буде порушенням, а сума регресної вимоги в частині неврахованого розміру Коефіцієнта підлягає оскарженню. Відповідальність винуватця ДТП за заподіяні в результаті ДТП збитки обмежуються виключно реальним розміром збитків, тобто різницею між вартістю авто до ДТП та після ДТП. Якщо говорити більш простою мовою, то відповідальність винуватця ДТП, обмежується вартістю відновлювального ремонту авто. При цьому при розрахунку вартості відновлювального ремонту, якщо для цього існують передумови слід застосовувати Коефіцієнт.

Окрему увагу слід звернути на застосування Коефіцієнту щодо авто, яким більше 10 років, оскільки на сьогодні у нас багато водіїв користуються саме такими авто.

Звертаючись до Методики можна побачити, що якщо Вашому автомобілю більше 12 років, то щодо Вашого авто буде застосовано максимальний розмір Коефіцієнту– 0,7, що складає 70% від вартості деталі, яка підлягає заміні. Про те, з цього правила також існує виключення, яким передбачено, що у разі, якщо за два роки до дня настання ДТП було здійснено капітальний ремонт авто, то щодо такого авто не може бути застосовано коефіцієнт 0,7, а застосовується не більше 0,5 (тобто 50% від вартості деталі яка підлягає заміні).

Необізнаність в цьому питанні може призвести до того, що розмір страхового відшкодування, яке Ви отримаєте може бути меншим ніж має бути. Те саме стосується і регресних вимог страховика щодо Вас, а тому Вам доведеться платити більш ніж насправді були заподіяні збитки. Для того аби не пропустити певної дрібниці, та не створити собі в майбутньому ще більше проблем пов’язаних з цим ДТП слід завжди звертатись до страхового юриста. Він проконсультує Вас з питань дій при ДТП, щодо взаємодії зі страховими компаніями та надасть юридичну допомогу відносно отримання страхового відшкодування або ж захистить від регресних вимог страхових компаній.

Замовити дзвінок
Задати питання online