Заміна сторони в деліктному зобов’язанні

деликт

У разі заподіяння шкоди (майну, життю, здоров’ю) між особою, якою було завдано шкоду, та потерпілим виникають деліктні зобов’язання (від латинського delictum – правопорушення, провина, проступок). Саме такі відносини завжди виникають при скоєнні ДТП.

На деліктні зобов’язання, як на особливий різновид цивільних зобов’язань поширюється дія положень Книги П’ятої Цивільного Кодексу України. А тому в деліктних зобов’язаннях існує можливість заміни сторони у зобов’язанні. При цьому допускається заміна як кредитора так і боржника. Проте далеко не у всіх зобов’язаннях можлива заміна сторони зобов’язання. Так, не допускається заміна сторони у зобов’язанні, що нерозривно пов’язано із самою стороною у зобов’язанні, зокрема у зобов’язаннях, які виникають у зв’язку із завданням шкоди життю та здоров’ю.

Для уникнення непорозумінь варто уточнити, що у деліктних зобов’язаннях кредитором виступає особа, якій було завдано шкоду, та яка має право вимагати компенсації завданої шкоди, а боржником є особа, яка завдала шкоду та яка зобов’язана відшкодувати завдану шкоду. При цьому коли мова йде про завдання шкоди майну, особа яка має право на відшкодування та власник такого майна можуть бути різними особами. Те саме стосується і боржників, а саме особа, яка завдала шкоду майну, та особа яка зобов’язана здійснити відшкодування завданої шкоди можуть не співпадати в одній особі.

Законодавством визначено, що правочин по заміні сторони у зобов’язані має здійснюватись у тій же самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання. Хоча деліктне зобов’язання і виникло не на підставі певного письмового правочину, правочин із заміни сторони у деліктному зобов’язанні потрібно здійснювати саме у письмовому вигляді.

Заміна кредитора у зобов’язанні зазвичай здійснюється на підставі двох видів правочинів – договору цесії (від латинського cessiō — уступка, передача) та договору факторингу (від англійського factoring — посередник). При цьому в деліктних зобов’язаннях заміна кредитора здійснюється виключно на підставі договору цесії. Заміна кредитора в зобов’язанні не потребує отримання згоди боржника на таку заміну.

Чинним законодавством не передбачається вимог щодо нотаріального посвідчення або ж здійснення державної реєстрації договору цесії в деліктних зобов’язаннях. Договір цесії може бути як оплатним так і безоплатним. Договором цесії необхідно передбачити чи передаються від первісного кредитора до нового кредитора документи, що посвідчують право вимоги первісного кредитора до боржника, та якщо передаються – навести перелік цих документів. Вказати такий перелік документів можливо як безпосередньо в тексті договору так і оформивши такий перелік окремим додатком.

До нового кредитора переходить всі права первісного кредитора у деліктному зобов’язанні, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. При цьому до нового кредитора не може перейти право з відшкодування завданої моральної шкоди.

Про заміну кредитора необхідно сповіщати боржника. Договором цесії може бути передбачено, хто саме зобов’язаний повідомити боржника про таку заміну. Проте бажано, аби це було здійснено новим кредитором одночасно з наданням доказів переходу прав кредитора (надсилання копії договору цесії), оскільки саме новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків у разі несвоєчасного повідомлення про заміну кредитора. Таке повідомлення може бути складене у довільній формі. В самому повідомленні потрібно чітко відобразити наступне:

  1. Повне найменування, адресу місцезнаходження, код ЄДРПОУ, в особі кого діє, та чим підтверджуються повноваження представника (для юридичних осіб) або повне прізвище ім’я по батькові, зареєстроване місце проживання, серія та номер паспорта, та ким і коли виданий паспорт, або ж інший паспортний документ, реєстраційний номер облікової картки платника податків первісного та нового кредитора.
  2. Детальний опис зобов’язання (підстава виникнення, місце виникнення, дата виникнення зобов’язання, інформація передбачена п.1 цього переліку відносно кредитора та боржника, розмір завданої шкоди та інша інформація, яка дає можливість ідентифікувати саме те зобов’язання, в якому здійснюється заміна кредитора).
  3. На підставі чого було проведено заміну кредитора (номер, дата та місце укладення договору цесії).

Під час повідомлення про заміну кредитора у зобов’язанні варто зауважити, що одним з ключових моментів є надання доказів заміни кредитора, оскільки боржник звільняється від обов’язку виконувати зобов’язання до моменту надання відповідних доказів.

Після заміни кредитора, боржник наділений правом висунути заперечення проти вимоги нового кредитора, які він мав проти вимог первісного кредитора.

Первісний кредитор несе відповідальність перед новим кредитором за недійсність переданої вимоги, проте не несе відповідальності за невиконання боржником своїх зобов’язань, окрім випадків, коли первісний кредитор поручився перед новим кредитором за виконання боржником своїх зобов’язань.

Процедура заміни боржника в зобов’язанні досить сильно схожа на процедуру заміни кредитора. Проте, варто зауважити, що на відміну від заміни кредитора, де згода боржника на таку заміну не потребується, у випадку із заміною боржника без згоди кредитора не обійтись. Новий боржник наділяється всіма правами та обов’язками в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Новий боржник має право також пред’явити заперечення кредитору, яке попередній боржник мав право пред’явити кредитору.

Для кредитора заміна сторони в зобов’язанні є можливістю для швидкого отримання відшкодування. Заміна ж боржника є можливістю для самого початкового боржника перекласти відповідальність за заподіяння шкоди на іншу особу, а для кредитора замінити боржника на більш платоспроможного.

Замовити дзвінок
Задати питання online